Квітка - волошка
Українська казка про Василька
Жила колись в одному селі бідна вдова з єдиним сином - Василем. Він був красивим і працьовитим хлопцем, і багато дівчат заглядалися на нього. Але ні на одну з них не звертав Василь уваги. З ранку до ночі працював він на своєму полі, а повертаючись додому, спускався до річки - вмитися, відпочити, на захід помилуватися.
Він і не знав, що в тій річці живе русалка, що кожного вечора дивиться на нього, розставивши латаття. Дивиться і тихо зітхає. - Ах, - шепоче русалка, - якби ти полюбив мене, стали б ми жити з тобою в річковій глибині. Подивися, як я прекрасна, як прохолодно і красиво у мене під водою!
Коли Василь побачив русалку, почув її слова, навідріз відмовився покинути свою землю, своє поле, не захотів і дивитися на русалочью красу. - Тоді, - розсердилася красуня - не діставайся ти нікому! Стань квіткою на своєму полі!
Захитався квітка серед жита. Був він синім-синім, як очі Василя, як глибока вода в річці! І назвали люди ту квітку волошкою - в пам'ять про зниклий юнакові.
* * *
І хочете вірте казці, хочете ні, але одне в ній правда: зростає волошка синя тільки серед жита, а якщо зустрінеться в іншому місці - значить, колись тут було житнє поле. У тих країнах, де жито не сіяли, не знали і про волошку синьому, наприклад, в Давньому Єгипті. А взагалі-то волошок - більше 550 видів! Серед них є і зовсім не сині: вони бувають і лиловато-червоні, і рожеві, і майже білі. Дивляться люди на волошки - милуються, збирають з них букети, плетуть вінки. Але ось хлібороби такій красі не дуже-то раді: волошки виснажують грунт, коли їх багато, гублять посіви. Шкідливі вони і для тварин - корів, коней. Якщо вони наїдяться волошок, то можуть навіть загинути.
І все ж невірно було б засуджувати цей квіточку: в природі немає непотрібних рослин. Приносить користь і волошка. У його квітках - багато меду: бджоли, джмелі так і в'ються над ними. Народні цілителі вважали, що настоянка з квіток волошки допомагає від застуди, від запалень. І сучасна медицина використовує цілющі властивості волошки ... Ось такий він, квітка-волошка!
(Олег Тихомиров)
Казки про квіти